Автобус в’їжджає в Наленчув – і пейзажі за вікном міняються як за помахом чарівної палички. Модний у Польщі бальнеологічний курорт, мирний і затишний, зустрічає мене кристально чистим морозним повітрям і вузькими вуличками. Здається, місто просто потопає в деревах. “У Наленчуві немає центральної площі у звичному розумінні. Її роль виконує величезний парк. А ця Липова алея, що йде від його воріт, – і є наша центральна вулиця “, – чую підтвердження своїх здогадів з вуст екскурсовода.

Зцілювання серця
Готель “SPA Наленчув” – острівець млості і спокою – заворожує стильним інтер’єром, ароматами і якоюсь п’янкою атмосферою релаксу. Залишивши речі в номері, вирушаю на прогулянку. Власне, оселитися в Наленчуві можна де завгодно. Тут що не хата – то вілла, готель, санаторій, курортний павільйон чи палац. Його колишній господар, Станіслав Малаховський, фігура дуже шанована. У XVIII столітті він першим оцінив унікальні властивості місцевості, розташованої в ущелині річки Бистрої і з усіх боків оточеній невисокими горами, порослими лісом.

Коли ж в 1817 році відомий у Польщі професор Петро Желінський рекомендував багату кальцієм і магнієм воду як “вкрай корисну для лікування серцевих хвороб”, і в тихе містечко потягнулися відпочиваючі. До кінця XIX століття це вже був популярний кардіологічний курорт і улюблене місце відпочинку польської знаті. З тих пір парк розрісся і зайняв вже третю частину міста. На його території розмістилися сучасний spa-центр, Малаховський палац, три бювети “Віра”, “Надія” і “Любов” з мінеральною водою, Старі лазні, клініка пластичної хірургії, лікувальний корпус, де можна отримати консультацію кращих у Польщі фахівців. Також є два красивих озера, басейн “Атріум” та затишні ресторанчики. Після годинної прогулянки по доглянутих доріжках парку вирішую повернутися в готель і присвятити час красі.

Тиждень в раю
Стандартний spa-пакет включає три процедури в день. На мій погляд, цього цілком достатньо, щоб дотримати баланс між ледачим дозвіллям і активним відпочинком. Але увагу привертає програма “Тиждень в раю”. Список процедур такий значний, що я розгубилася. Що ж вибрати: молочну “ванну Клеопатри” або мінеральну з місцевою “Налечувянкою”? Пілінг фруктовими кислотами або цитрусами? Зволожуючий догляд для обличчя і тіла “Гавайський бриз” або живильний “Полуничний”? Басейн акватонік або … стрибки з парашутом? А може … “Пані хоче дізнатися секрет нашої глини?” – Пропонує допомогу одна з тутешніх косметичних фей. “Ми привозимо її з Греції … Вона унікальна за складом … Спеціальні технології допомагають … “Через хвилину я втрачаю інтерес до технічних подробиць, але не до процедури. Басейн з білою глиною схожий на величезну тарілку з киселем. Крім мене в ній вільно розміщуються ще п’ять чоловік. Тепла субстанція (близько 40 оС) розслабляє, очищає шкіру від шлаків і токсинів, насичує її мінеральними речовинами і розгладжує. Двадцять хвилин в басейні – і я красуня. Після глини та інших водних процедур відчуваю легкість у всьому тілі і … нестерпний голод. Саме час побалувати себе чимось смачненьким.

Красуня і Чудовисько
Не кожному іноземцю доведеться до душі традиційна польська кухня: знамениті журек (суп на хлібній заквасці з картоплею, ковбасами і яйцем), бігос (страва з кислої капусти з овочами, грибами, шматочками ковбаси і копченого м’яса), кашанка (кров’янка з гречаною кашею) , Суровка (невеликі порції овочів) … На мій погляд, їм не вистачає спецій, соусів та інших аранжувань, без яких складно уявити сучасну кулінарію. Але ось у чому поляки досягли успіху, так це в кондитерські майстерності. Від простого серніка, схожого на наш тертий пиріг, Маковца (дріжджового рулету з маком) до більш вишуканих – печива “Мазурка” з апельсиновою глазур’ю і яблучного пирога з ніжним безе. Ці та інші смаколики мені запропонували в знамениті кондитерські, розташовані відразу за Східними воротами парку. Особливо досвідченим раджу торт “Пані Валевська”. Тим більше що за його рецептом ховається вражаюча історія пристрасті Наполеона до шістнадцятирічної польської красуні Мариси Валевської. Будучи патріоткою і заміжньою пані, дівчина не відповідала на полум’яні пориви Бонапарта до тих пір, поки громадськість не звернулася до неї з проханням поступитися загарбникові. В обмін, звичайно, на обіцянку відновити незалежність Польщі. Дане Марисі слово Наполеон не дотримав. Але це не завадило їй закохатися і пронести світле почуття через усе життя, залишаючись в очах співвітчизників “польською дружиною Наполеона”. Історія трагічної любові в кулінарному вираженні – це ніжне пісочне тісто, повітряне безе і дивовижний вершково-горіховий крем. Побалуйте тортом свого коханого  – і він ваш навіки!