У кожному з нас сидить Великий Нехочуха, який гальмує, буксує, ухиляється і буквально не дає нам зрушитися з місця, коли справа стосується якоїсь важливої, але нецікавої або нудної роботи, ранішньої зарядки, прибирання, миття посуду та інших малоприємних обов’язкових занять, без яких, на жаль, в житті не обійтися. Як з ним впоратися?

Коли ми говоримо про лінь, кожен посвоєму це розуміє. У кожного своя лінь і свої симптоми. Ось деякі з них:

1. Низький рівень мотивації до чого-небудь. Людина не впевнений, для чого вона це робить, або робить це не для себе, або чекає, що за нього це зроблять інші. Боротися з таким типом ліні можна, підвищуючи мотивацію. А саме обдумуючи, дійсно це тобі потрібно, зважувати за і проти. Недостатньо обдумане в деталях завдання має вкрай малий рівень мотивації її зробити. Якщо робите для когось, переконайтеся, що людина Вам дорога або що буде від нього якась користь. Якщо сподіваєтеся на когось, переконайтеся, чи можна на нього покластися.

2. Найбільш поширене поняття ліні це брак сили волі. Якщо ви обміркували все, вирішили, що дійсно це важливо, але все одно лінь не йде. Тут найважливіше почати. Почати – це 50% успіху. Якщо ви програміст і Вам слід зробити роботу, а воно ніяк не йде, почніть писати щось легке, безглузде, наприклад Hello World – допомагає. Або, наприклад, треба написати статтю або пост в блог, але не хочеться, немає настрою. Відкрийте блокнот і почніть писати, наприклад, про проведений день, літо … Спробуйте. Цей пост написаний саме так.

3. У деяких людей лінь це як стиль їхньої діяльності. Вони отримують завдання, довго думають про те, як його краще і швидше зробити. Створюється враження у оточуючих, що людина ледача. І що найгірше, людина під впливом оточуючих починає думати, що вона дійсно ледар, намагається себе переробити, але виходить тільки гірше. А насправді, коли настає крайній термін ця людина успішно і раціонально виконує завдання. 80% завдання можна виконати за 20% часу.

4. Іноді ми лінуємося щось робити, не робимо це, а виявляється, що робити і не треба було. Це інтуїтивна лінь. Вона іноді економить час. Але покладатися на неї не варто, особливо коли справи важливі, вона часто обманює.

5. Фрейд розповідав про лінь як про отримання задоволення. Коли ви працюєте, то отримуєте задоволення від результату роботи, а коли лінуєтеся, то від процесу.

6. Ще лінь може виступати як боязнь відповідальності. Це, як правило, закладається в дитинстві, коли батьки ретельно оберігають дітей від відповідальних справ. Але не забувайте, себе переробити МОЖНА.

7. Не варто розуміти лінь як щось обов’язково негативне. Це може бути захисною реакцією організму від перевтоми. Не робіть з цього свою улюблену відмовку. Ви не можете втомитися, якщо нічого не робите. Даний тип ліні властивий зазвичай трудоголікам. В одну прекрасну мить вони більше не можуть далі працювати, починають думати, що ледачі, у них розвивається відчуття провини, внутрішнього роздратування … А потрібно всього лише просто відпочити.

8. Ще однією популярною відмовкою є фраза: «лінь – двигун прогресу». Але не зовсім лінь, а прагнення зробити щось з меншими зусиллями, швидше. Не просто лінь, а конструктивна лінь є двигуном прогресу. Його не буде, якщо ви будете звисати з дивана.

Як боротися з лінню?

Перше, що потрібно зробити, – це розділити поняття відсутності мотивації, ліні і втоми. Модель, привнесена з Заходу, закликає нас постійно щось робити, лежання на дивані шанується за гріх. Однак бувають періоди, коли є потреба відпочити, відновитися, після чого мотивація з’являється сама. Адже нерідко за лінню ховається справжня втома – ритм життя в місті перенасичений інформацією до такої міри, що в організмі автоматично запускаються процеси гальмування.

Крок другий – зважити всі потенційні витрати і труднощі. «А чого я, власне, хочу», – от яке питання повине прозвучати у вашій голові. Отримавши відповідь, потрібно врахувати контекст, в якому ви перебуваєте, зрозуміти, чим доведеться пожертвувати, якщо ви візьметеся за справу, і як позначаться зміни на вас самих і близькому оточенні.

Пункт третій, потрібно чітко прописати в голові найперший крок, який ви зробите. Причому рішення мають бути конкретним до межі. Знайти потрібні телефони, зробити виписки, подзвонити і отримати додаткові знання по питанню. Що я можу зробити прямо зараз – це друге питання, відповідь на яке обов’язкова. Причому бажано не захоплюватися потенційними можливостями, а сконцентруватися на конкретних простих речах.

У підсумку потрібно приступати до виконання, намагаючись розподілити завдання по термінах і етапах. Однак нескінченне складання списків може для деяких бути марною справою. Набагато важливіше дивитися на результат і оцінювати будь-який інструмент з позиції того, наскільки він наблизив вас до мети. Якщо конкретний інструмент, наприклад складання письмового плану, вам не підходить, потрібно використовувати інший.