У народів Європи дні різдвяних торжеств співпадали з дванадцятиденним циклом язичницьких святкувань, присвячених зимовому сонцестоянню, знаменувало початок нового життя й оновлення природи (сатурналій у романських народів, зимові святки – у росіян, коляда – в українців і т.д.). Тому в різних країнах свято Різдва вбирав у себе багато обрядів і звичаї цих святкувань. До них відносяться колядки – костюмовані ходи із зіркою і співами, вечірня трапеза в святвечір, що складається з 12 пісних страв.

Білорусь

У Білорусі, як і в Україні, православне Різдво відзначається як державне свято. Різдвяний святвечір або Надвечір’я Різдва Христового відзначають 6 січня. Назва «святвечір» походить від особливої їжі, що пропонується на цей день церковним статутом – сочива: розмочених і розварених зерен пшениці або рису, частіше з медом, а також бобів, гороху й овочів.

Згідно традиції, вечеря в святвечір щедра, але пісна, складається з 12 страв на честь дванадцяти апостолів. У цей день по приходу з храму після ранкового богослужіння віруючі утримуються від вживання їжі до появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Христа.

В ніч з 6 на 7 січня в православних храмах здійснюються різдвяні богослужіння. Традиційно з дохристиянських часу в Білорусі 6-7 січня – Перша Коляда – кінець шестиденного поста, початок святкових днів і вечорів. Це свято всім відоме під назвою «Велика кутя», яке відзначалося на честь зимового сонцестояння (24 грудня за старим стилем).

Друга кутя (Щедра або Багата Кутя) відзначалася через тиждень у передвістя Нового року 31 грудня за старим стилем. Третя Кутя завершувала свята Коляди 6-го січня за старим стилем.

Росія

Схоже святкування Різдва і в Росії. Рожеству передує Святвечір. За монастирським статутом цього дня слід на трапезі куштувати тільки сочиво – варену пшеницю (або рис) з медом. Від цієї страви і походить назва свята.

У день напередодні Різдва їжу й пиття не можна було вживати до першої зірки. Як тільки зірка з’являлася на небі, починалася передсвяткова вечеря. Стіл застилали чистою скатертиною, їли в урочистому й строгому мовчанні. За давньою традицією на різдвяному столі повинно бути неодмінно 12 страв.

На Святки у Росії споконвіку було прийнято вбиратися, влаштовувати веселі ігри, ходити по будинках, будити сплячих, поздоровляти всіх зустрічних з поворотом сонця на літо, а пізніше, після прийняття християнства, з Різдвом, жартувати, співати пісні. Закінчувалися колядки загальною потіхою, катанням з гірок, загальним бенкетом.

Вірменія

У Вірменії Різдво святкують 6 січня, в цей же день відзначають і Хрещення Христове. Підготовка до Різдва починається ввечері 5 січня, коли служиться Літургія Святвечора. У цей день віруючі запалюють свічку в церкві і несуть її додому, для освітлення будинку та підготовки до свята Різдва Христового. На наступний день, 6 січня, вранці служиться різдвяна літургія. Далі здійснюють свято хрещення Христа з церемонією освячення води.

Традиційно на Різдво у Вірменії на стіл подаються рисовий плов з родзинками, риба і червоне вино.

Грузія

У Грузії на Різдво віруючі здійснюють хресний хід «Аліло» відповідно до традиції, що має багатовікову історію. Головними дійовими особами святкового ходу є «несучі благу звістку». Вони одягнені в білий одяг і співами оповіщають усіх перехожих про народження Спасителя.

Сербія і Чорногорія

У Сербії і Чорногорії Різдвяний святвечір, 6 січня, називається в «Баднідан». Серед релігійних свят він займає почесне друге місце після Великодня, а ось серед сімейних свят Різдво для сербів на першому місці. Різдво Христове в Чорногорії (так званий Божич) – свято батьків і дітей.

В цей день до сходу сонця глава сім’ї і його старший син пострілом з рушниці перед будинком оголошують про похід у ліс за «бадняком». Бадняк – це поліно зрубаного молодого дуба, яку повинна обов’язково мати під час різдвяних свят у своєму будинку кожна сербська сім’я. Поліно вибирається такого розміру і ваги, щоб глава сім’ї сам, на своїх плечах зміг принести його в будинок. За традицією, воно повинно горіти в сімейному вогнищі протягом усіх трьох днів свята.

Члени сім’ї, що залишилися в домі на світанку розпалюють вогонь і починають смажити на рожні спеціально відгодоване до Різдва порося – «печеницю», жінки готують різдвяний пиріг, торти й інші страви.

В ніч перед Різдвом вечеря повинна бути пісною. На світанку дзвонять дзвони храмів, люди надягають святковий одяг і йдуть до церкви на Різдвяну літургію. Після служби в будинок береться просфора. Усі вітають один одного словами: «Христос народився!», А у відповідь чують: «Воістину народився!» Це вітання дотримується аж до свята Богоявлення (19 січня).

Всі члени сім’ї в очікуванні різдвяного обіду пригощаються гарячою ракією та сухими фруктами. Потім господар виносить на стіл печеницю. Печеницю повинна принести в будинок здоров’я і благополуччя. Зі страв до столу подаються квашена капуста, тушкована капуста з копченим свинячим м’ясом, пиріг з каймаком, «пребранац» – варена квасоля з рослинним маслом і цибулею і т. д.

Кульмінація святкування Різдва – заломлення «погачу» – домашнього різдвяного плоского пирога з прісного тіста. Господиня вранці замішує тісто для пирога і кладе в нього золоту або срібну монетку.

Господар відрізує ліву частину печеницю, дістає з неї серце і роздає його по шматочках усім членам сім’ї, які відразу його поїдають. Перед початком обіду господар будинку запалює свічку, яка стоїть на столі, або кадило і обносить ними ікони і всіх присутніх, а дітлахи обносять кадило по всьому будинку. Потім усі співають святковий тропар або «Отче наш».

Після приходить час розламувати погач. Його спочатку крутять по колу, потім роблять надріз у вигляді хреста і в отриманий розріз наливають вино, лише після цього він розламується. Кожен отримує по шматку пирога, і той, у чиєму шматку виявилася монета, буде, як вважається, щасливий цілий рік.

У містах, де немає відкритих вогнищ, печей і бадняка, на ринках і на вулицях продаються перед святом невеликі «букети» з дубових гілок, обв’язані пучком соломи.

Албанія

В Албанії помітний відсоток населення в країні сповідає православний тип християнства, тому Різдво відзначається досить широко. Присутні всі характерні для свята атрибути – ялинка, подарунки, застілля. Свято відзначається 7 січня.

Греція

Грецьке Різдво (Крістоугенна) також ввібрало в себе популярні марновірства і народні повір’я. У переддень Різдва поширені колядки. Грецькі діточки йдуть від будинку до будинку і співають пісні, що сповіщають прихід Спасителя.

Різдво в Греції відзначається в колі сім’ї, головна частина свята – багатий стіл. За православною традицією святу Різдва передує піст тривалістю декілька тижнів.

Греція – одна з небагатьох країн, де існують свої шкідливі різдвяні духи. За повір’ям, калліканцарос, шкідливі ельфи з неприємною зовнішністю, впродовж 12 днів після Різдва приносять у дім хаос. Захист від духів дарує палаючий ладан або невелике підношення. Також у багатьох сім’ях невеликий дерев’яний хрест прикрашають базиліком і занурюють у плоску чашу з водою. За повір’ям, вода стає святою після цієї процедури, і тоді її розбризкують по кутках будинку, щоб відлякати злих духів.