Віддавна люди звертали особливу увагу на зв'язок волосся і характеру його власника. При цьому враховувалось все: і колір, і кількість, і структура, і навіть напрямок проділу.

На оцінювання особистості людини за якістю її волосся дуже вплинув зороастризм — релігія, що виникла близько трьох з половиною тисяч років тому в азійських степах. Зороастризм панував на Близькому Сході протягом багатьох століть. Саме на цих територіях пізніше зародилися такі великі релігії, як християнство, іудаїзм та іслам.

У зороастризмі вважалося, що жінка, порівняно з чоловіком, є більш тонко організованим створінням і практично ніколи не лисіє, а отже, і не втрачає зв'язку з космосом. Ліва і права половини тіл у чоловіка і жінки виконують різні функції. Дія світлих сил у чоловіка пов'язана зі знаками правої половини, а у жінок навпаки — лівої. Тому чоловіки повинні зачісувати волосся на голові вправо, а жінки — вліво.

Вчення зороастризму виділило на тілі людини особливі знаки виродження. При цьому підкреслено, що негативні якості, які позначаються такими знаками, не є фатальними. Від самої людини залежить, чи бажає вона протистояти силам зла, чи ні.

Знаком виродження у чоловіків є... лисина, особливо на маківці. її вважали знаком втрати зв'язку з космосом, ознакою загибелі творчого начала, зречення вищого світу, проте частковою компенсацією втрати чоловіком волосся на голові може стати борода.

Негативний знак — хвилясте волосся. Його трактували як ознаку інфантильності, поверховості, лінощів. Якщо ж до того волосся було чорним, то всі названі негативи подвоювались.

Знаком, який віщував небезпеку, також було руде волосся — "показник руйнування зв'язку з пращурами, ймовірності оволодіння нечистою силою, запрограмова-нрсті". У багатьох країнах до рудоволосих ставились насторожено. Наприклад, у Росії, в Сибіру вважали, що рудоволоса людина — "наврочлива", може зашкодити красі, здоров'ю, справам. В Англії існувало повір'я, що "рудоволоса людина ніколи не зіб'є доброго масла". "Руде" масло нібито має певний специфічний присмак. А от "чорну" людину, тобто брюнета, сибіряки вважали щасливцем. Людину з жорстким волоссям — злою і скупою, а того, у кого волосся низько росте на шиї — "сімейним", тобто у нього мала бути велика сім'я.

Наука фізіогноміка завжди приділяла підвищену увагу знакам, що визначали характер людини. Наприклад, велика кількість волосся у маленької людини свідчить про неабиякий темперамент.

М'яке, гладеньке, рівне волосся вказує на покірність натури, людина з таким волоссям зазвичай коректна, тиха і чуйна.

"Слухняне" волосся — у людей життєрадісних і оптимістичних.

Товсте і м'яке волосся свідчить про спокійний характер.

Густе волосся асоціювалося з людьми темпераментними і злими. Хоч деякі фізіогномісти схильні вважати таке волосся ознакою меланхолії.

Власники "вологого волосся", нібито просякнутого водою, мають імпульсивний, трохи неврівноважений характер.

Так зване нормальне волосся з його гладенькою рівною структурою є свідченням рівного характеру, вихованості та врівноваженості.

Грубе волосся збігається з грубістю характеру його власника і попереджає про можливу жорстокість.

Волосся, що має здатність "стояти дибки", стирчати вказує на боягузливість людини.

Ламке, тонке волосся — ознака хворобливості, недостатності життєвої сили.

Світле волосся свідчить про потребу тепла, тому сиве волосся у літніх людей — вважається наслідком втрати тепла. Але в той же час дуже світле волосся може бути ознакою байдужості та черствості.

Чорне, кучеряве волосся здебільшого у людей темпераментних і імпульсивних, що повністю збігається з характером народів, у яких ми зустрічаємо цей тип волосся.

Чорне волосся посилює емоційну інтенсивність і особливо впливає на холеристичний темперамент.

Золотисте волосся вказує на примхливий характер і попереджає про хитрість.

Каштанове волосся — ознака справедливого і благородного характеру.

Естетично красиве волосся, як правило, — у сприйнятливих натур.

Краса і Стиль