Шрамування або скарифікація (від англійського scar - шрам) з'явилося у нас зовсім недавно. І якщо до татуювань і пірсингу люди вже звикли, то художні шрами на тілі як і раніше викликають бурю найрізноманітніших емоцій (від щирого захоплення до відвертої ненависті). Та й зустрічаються поки що не дуже часто - все-таки шрам не пірсинг і не татуювання. Дірки на тілі заживають з часом, татуювання можна вивести, якщо не дуже велике і не дуже яскраве, а от шрам це назавжди і нічого з ним зробити вже не можна, хіба що тільки сховати під одягом. Тому перш ніж зважитися на шрамування добре подумайте для чого вам це потрібно. Адже з цією прикрасою вам доведеться жити все життя.

Роблять шрамування за допомогою скальпеля або леза - кому як зручніше. Шрамування це звичайно не галузь медицини, але відмінне знання анатомії майстру не завадить. Так що якщо сильно боїтеся то краще йти до колишнього хірурга, хоча будь-який скарифікатор всеодно проходить спеціальні курси.

Випуклість і форма шрамів залежить від розрізів. Якщо різати прямо, шрамів майже не видно - тонкі смужки на шкірі. А якщо під кутом і на певну глибину то виходить шикарний опуклий малюнок.

Для одержання колоїдних (розмитих) шрамів на ранку ллють оцтової кислоти. До речі, якщо ви йдете до дешевого «майстра» без ліцензії анестезію він вам робити не має права - доведеться мало того, що ризикувати своїм здоров'ям так ще й біль терпіти.

В різних племенах був визначений свій малюнок шрамами на обличчі, який свідчив про те, що перед вами не проста людина, а всіма визнаний воїн. А в інших племенах дівчатам перед тим, як вони вступали в статевий зв'язок з чоловіком, вирізали певний малюнок на животі. Ще й попелом посипали, щоб був більш опуклим. Традиція шрамування дуже давня так чому б і нам її не підтримати її....

Краса і Стиль